- добігати
- = добігти1) to run up (to); (досягати) to reach2) (завершуватися)
добігати кінця — to come to an end; to be nearing its end
Українсько-англійський словник. - ИТФ "Перун". Вячеслав Бусел. 2009.
добігати кінця — to come to an end; to be nearing its end
Українсько-англійський словник. - ИТФ "Перун". Вячеслав Бусел. 2009.
добігати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
добігати — а/ю, а/єш, недок., добі/гти, біжу/, біжи/ш, док. 1) Бігом досягати якого небудь місця; прибігати. || перен. Швидко рухаючись, поширюючись, досягати чого небудь (про хвилі, звуки і т. ін.). || перен. Наближатися до кінця, завершуватися. 2) тільки… … Український тлумачний словник
добігти — див. добігати … Український тлумачний словник
подобігати — а/ємо, а/єте, док. Добігти (про всіх чи багатьох) … Український тлумачний словник
доноситися — донестися (про звуки, запахи й под. ставати чутним, відчутним), долітати, долетіти, доходити, дійти, долинати, долинути, досягати, досягти, досягнути, приноситися, принестися, прилітати, прилетіти, прибиватися, прибитися, добігати, добігти,… … Словник синонімів української мови
долітати — літам, таш, Ол. Добігати, добігти. Так го ногы боліли, же ледво долетів домів … Словник лемківскої говірки
допадати — падам, Ол. [1.] Добігати, добігти до чогось. Допав єм до хыжы. [2.] Наздогнати. Але м го нарешті допав … Словник лемківскої говірки
розтавати — а/ю, а/єш, недок., розта/нути і розта/ти, а/ну, а/неш, док. 1) Переходити в рідкий стан перев. під дією тепла (про тверді речовини). || Звільнятися від крижаного покрову (про воду). || розм. Розчинятися, розпускатися в рідині. || перен. Поступово … Український тлумачний словник
нежели — (265) союз. 1. Противит. А не, но не: Добро ‹ѥсть обличати не›||жели ˫аритисѧ. (ἤ) Изб 1076, 178 об.–179; Ариане... раздѣльници... плъть тъкъмо хс҃ѹ ѿ мари˫а въспри˫ати извѣщающе нежели дш҃ю (оὐχὶ δὲ καὶ ψυχήν) КЕ XII, 258б; нѣ(с) имъ грѣха… … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)